Весняний настрiй вiд ДДТ.
18-го березня в НПМ "Україна" вiдбувся сольний концерт росiйського гурту ДДТ. До Києва Юрiй Шевчук приїхав з новою концертною програмою, що включала в себе, як старi вiдомi хiти, так i абсолютно новi, не слуханi досi Україною, пiснi.
Майже повнiстю заповнена зала. Легке марево, гул людських голосів. Годинник сповiщає, що до початку залишилося рiвно 7 хвилин. З фойе доноситься другий дзвiнок.
О, слухачi, як же їх багато. Поруч сидить молода сiм'я – дружина з чоловiком та їх син, з вигляду рокiв шести. Позаду – бабуся з онукою, якiй рокiв 8. Попереду компанiя чоловiкiв, судячи з усього, друзiв, вiком близько 50-ти рокiв. Абсолютно рiзнi вiковi категорiї – вiд найменших, до людей лiтнього вiку.
Гасне свiтло, хтось, помилившись спочатку, змiнює мiсце дислокацiї. На сцену виходить Юрiй Шевчук, лунають неймовірно гучнi оплески. "Привет, Киев! Как вы знаете у нас есть две концертные программы – рок-н-ролл и аккустика. Сегодня будет вторая. Гитара, тихо, шепотом" – розпочинає Юрiй. Перша виконана пiсня, зовсiм нова, тому я навiть не зможу сказати її назву. За нею був прочитаний вiрш "Что мне расскажет спящий проводник? Пустые, дребезжащие стаканы...".
Першою, найвiдомiшою усiм пiснею, що пролунала, стала "Пропавший без вести". Варто було музикантам тiльки вступити, як залою пройшли захопленi овацiї. Хтось тихенько пiдспiвував, бо така пiсня навряд чи може залишити когось байдужим. Перед виконанням наступної композицiї з зали почувся чийсь крик. "Что ты говоришь? Есть голоса на Украине. Вот у вас в Европу ездит только Вакарчук и ВВ, а сколько голосов-то в Украине! Так все, поехали, "Ангелы"" – жартівливо відповів своєму фанату Шевчук.
Не менш вразила й наступна пiсня. "Мы в тональность поем, нормально? Ну что ж хотите – не под фанеру. Так самое главное, друзья мои, что мы петь любим. Вот и следующая песня, она из новых, тоже про такого вообщем-то любителя пения, да... Вообще их у нас много, как включишь ящик и там такой позитив, столько людей вот этих вот, людей-праздников. О, человек-праздник! Один праздник, второй, третий. Единственное, что после этого почему-то жить не охота. И вот песня посвященная Первому каналу Российскому" – розповiв виконавець. В текстi гарна насмiшка з сучасних виконавцiв, якi не мають слуху, нормальної музики та спiвають про банальнi речi. Назва – "Серый голубь".
Вiрш, який поки що без назви, змусив слухачiв згадати про нашу державу, а точнiше про тих, хто нею керує та, що в нiй вiдбувається. Так, вiн був про "сильну владу та слабкий народ", або навпаки, дивлячись яка ситуацiя. "Я всегда говорил, Украина и Россия – две подружки. И не верьте остальным мудакам. Мы вас любим и вы нас любите."
Загалом, було виконано ще близько десятка пiсень в перелiк яких потрапили "Родина", "Просвистела" та навiть народна українська "Ти ж мене пiдманула".
Лунає остання пiсня "Это все, что останется после меня". Люди в залi стоять з вогниками в руках та доповнюють її своїми голосами. ДДТ прощається з киянами та обiцяє приїхати восени з новою концертною програмою. На годиннику – 22:02.
Емоцiї вирують в головi, а очi випромiнюють щастя. Навiть сказавши, що це було божественно, це значить не сказати нiчого. Хочеться частiше упиватися такою музикою. До речi, при виконаннi однiєї з пiсень Шевчук навiть танцював.
Метушня, голоснi розмови, обговорення. Щасливий кiнець.